Aktualizowano: 2024-05-03

• www.wroclaw.cerkiew.net.pl
• fb.com/ugcc.wroc

парох - о. Андрй Михалишин (тел. 608 680 331);
сотрудник - о. Роман Захарчишин (тел. 691 148 315);





Велика Субота:
10.00 - ВЕЧІРНЯ З ЛІТУРГІЄЮ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО (посвячення пасок)
12.30 - 18.30 - ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК ЩО 15 ХВИЛИН
22.00 - НАДГРОБНЕ, ПАСХАЛЬНА УТРЕНЯ, БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК)

28.04.2024
Неділя ПАСХА ГОСПОДНЯ:
7.00 - УТРЕНЯ ВОСКРЕСНА; АРХИЄРЕЙСЬКА БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК)
10.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК)
12.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК)
17.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ( ГАЇВКІ)

Світлий Понеділок:
9.00 – УТРЕНЯ
10.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ
18.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ

Світлий Вівторок:
9.00 – ВОСКРЕСНИЙ ПАРАСТАС
10.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ
18.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ

Світла Середа:
8.00 БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ, МОЛЕБЕНЬ
18.00 МОЛЕБЕНЬ

Світлий Четвер:
8.00 БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ, МОЛЕБЕНЬ

Світла П‘ятниця:
8.00 БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ, МОЛЕБЕНЬ

Світла Субота:
8.00 БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ, МОЛЕБЕНЬ
18.00 ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ

12.05.2024
Неділя (ТОМИНА):
8.00 Божественна Літургія
9.00 Утреня
10.00 Божественна Літургія
12.00 Божественна Літургія
17.00 Божественна Літургія





1. Дякую усім які допомогли при порядках в храмі. Запрошуємо в суботу після Літургії на прибирання храму перед неділею.

2. Банківський Рахунок Парафії Воздвиження Чесного Хреста у Вроцлаві, на який можна вплачувати щомісячної пожертви 10 золотих від родини: Parafia greckokatolicka p.w. Podwyższenia Krzyża Pańskiego
Bank ING we Wrocławiu nr konta: 70 1050 1575 1000 0022 9194 2809

3. Запрошуємо дітей на катехезу:

вівторок год. 18.00 - ліцей,

середа год. 17.00 -18.00 - кл. ІІІ Причастія, год. 18.30-19.15 кл. V-VII,

пятниця - ліцей год. 16.15-17.15, кл. I-II 17.30-18.05, кл. IV-V год. 17.30 -18.15, кл. VI-VIII 18.15-18.45

субота кл. IV-VII год. 8.45.

Заняття відбуваються в церкві, школі нр. 63 і в ЦУКР на Руській.

Студентів запрошуємо в неділю о год. 18.10 на зустріч.

Зустріч організаційна батьків перед Причастям 10 квітня год. 17.15 в школі


4. Від січня 2022 р. греко-католицька програма ПОВНОТА ВІРИ – PEŁNIA WIARY появляється на антені TVP1 два рази в місяць – у другий та четвертий четвер місця. Початок програми о годині 7.30.

5. Трансляція Літургії в TVP Historia год. 8.00 в кожну першу неділю місяця. Світлий вівторок - 12.55 - ретрансмісія (ПАСХА ГОСПОДНЯ) - TVP 1

6. Матерів в Молитві збирається по неділям після ранішньої Літургії запрошуємо приєднуватися.

7. Просимо про лист до захисників або малюнок відповідна скринка біля фотографії в фронту.

8. Можна запізнатися з оголошеннями які приміщені в парафіяльному вістнику.

9. В притворі столик де можна мінятися книжками.

10. www.wroclaw.cerkiew.net.pl

11. 24 -25 лютого проводилась збірка Карітас для України було зібрано 11.400 зл - 17 березня виставка 34образів і збірка на Україну. Було зібрано 7.000 зл. На Великопосну Милостиню 07.04 зібрано 4.400 зл.

12. Проща до Ікони Милосердія в Ярославі 18-19.05.2024. Паломництво до Меджугоря 26.05-01.06.

13. Маємо ліжка для хворих хто потребує то буде можна пожичити.

14. Що вівторкі запошуємо на год. 19.00 зустрічі клюб культуральний.

15. Малюнкові конкурси тема: Великодня Відкритка, Жінка – героїня в Євангелії від. Св. Матея. А також олімпяда Біблійна з Євангелії від Матея.

16. Запрошуємо на Табір для вівтарної прислуги. М‘єндзижеч. Зголошення до 15.06.2024 p. на адресу: e.sekulski@gmail.com і Білий Бір 25-28.06. зголошення kom.: 603365050, mail: jaroman1@o2.pl
СПЛАВ КАЯКАМИ в днях 08.07–13.07.2024 р. Записуємось на сплав: ks. Rusłan Marciszak, email: marcyszak.ruslan@gmail.com, tel. 505541758.

17. Запрошуємо також на КАНІКУЛИ З ІКОНОЮ - КУРС ІКОНОПИСУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ - Білий Бір 24.07 - 31.07.2024 р. Кошт 700 зл місць 10 учасники від 5 класу початкової школи, середня школа та студенти. У Вроцлаві Курс Іконописання проходитиме 26-30.08.2024 р.

18. Запрошуємо священиків, дітей та батьків на XVI Єпархіяльний Фестиваль Сакральної Творчрсті «Марія – Мати Церкви» який проходитиме 25 травня 2024 р. у греко-католицькій парафії Успення Пресвятої Богородиці в Лігниці.


19. Великодні Свята


Страсний Тиждень

2.05.2024 - ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР
9.00 - ВЕЧІРНЯ З ЛІТУРГІЄЮ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО
18.00 - ХРИСТОВІ СТРАСТІ

3.05.2024 - ВЕЛИКА П‘ЯТНИЦЯ
18.00 - ВЕЧІРНЯ З ВИСТАВЛЕННЯМ ПЛАЩАНИЦІ; ЄРУСАЛИМСЬКА УТРЕНЯ

4.05.2024 - ВЕЛИКА СУБОТА
10.00 - ВЕЧІРНЯ З ЛІТУРГІЄЮ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО
13.00 - 18.30 ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК ЩО 15 ХВИЛИН
22.00 - НАДГРОБНЕ, ПАСХАЛЬНА УТРЕНЯ, БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК)


Великодні Свята

5.05.2024 - ПАСХА ГОСПОДНЯ
7.00 - УТРЕНЯ ВОСКРЕСНА; АРХИЄРЕЙСЬКА БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК)
10.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК)
12.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (ПОСВЯЧЕННЯ ПАСОК)
17.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ( ГАЇВКІ)

6.05.2024 - СВІТЛИЙ ПОНЕДІЛОК
9.00 - УТРЕНЯ
10.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ
18.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ

7.05.2024 - СВІТЛИЙ ВІВТОРОК
9.00 - УТРЕНЯ
10.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ
18.00 - БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ



20. Воскресні Панахиди:
06.05 - Світлий Понеділок год. 19.15 - Sępolno
07.05 - Світлий Вівторок год. 19.15 - Bujwida
08.05 - Світла Середа год. 19.00 - KIełczów
09.05 - Світлий Четвер год. 17.00 - Grabiszyńska; 18.30 Osobowice
12.05 - Томина Неділія год. 18.30 - Bardzka




Молитва Святого Єфрема Сирина

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб‘я і пустомовства віджени від мене.
(доземний поклін)

Духа ж ціломудреності і смиренномудреності, терпеливості й любові, даруй мені, слузі твоєму (слугині твоїй).
(доземний поклін)

Так, Господи, царю! дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки вічні. Амінь.
(доземний поклін)

Після цього 12 малих поклонів, хрестячись:
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Відтак: Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб‘я і пустомовства віджени від мене. Духа ж ціломудреності і смиренномудреності, терпеливості й любові, даруй мені, слузі твоєму (слугині твоїй). Так, Господи, царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки вічні. Амінь.
(доземний поклін)










Вечірній іспит совісті за прожитий день. Ні, не йдеться про складання звіту за твої гріхи. Це полягає в чомусь іншому… Кілька років тому я брав участь у реколекціях, які (як і кожна інша духовна вправа) мали на меті заохотити нас наново стати на шлях навернення. Отець-реколекціоніст тоді переконував нас, щоб ми включили у свою щоденну молитву вечірній іспит сумління за весь минулий день. Зізнаюся щиро, це не було для мене чимсь очевидним. Зазвичай я розраховувався зі своїм минулим за нагоди щомісячної сповіді. Ну, от… власне. Розраховувався. Тоді
як іспит сумління має бути дорогою до Бога. Іспит сумління — це молитва

Багато хто з нас, коли чує про іспит совісті, то думає про дорогу через страждання і не обов’язково сприятливе для добра зауваження собі, догани за скоєне зло. Інші вбачають у цьому шлях до самовдосконалення, а ще інші сприймають цей момент приготування до сповіді поверхово, і так само ставляться й до таїнства. Кожна з цих позицій показує, що ми не до кінця розуміємо, чим насправді має бути іспит сумління. А це насамперед молитва. Дорога, яка має не так показувати мої гріхи, як радше скеровувати мій погляд і прагнення до Бога. Таке її «над-завдання». Якщо ти викликаєш у пам’яті минулі події, то саме для того, щоби побачити, які твої справжні стосунки з Богом. Саме тут починається молитва. Однак як такий іспит сумління має виглядати?

Щоденний іспит сумління у 5 кроках:
1. Починати треба з… подяки за те, що отримав від Бога. Вдячність визначає мою позицію, робить так, що я стаю здатний прийняти Божі дари. Саме брак вдячності стає коренем багатьох гріхів.
2. Прохання про благодать пізнати свої гріхи та відкинути їх. Що більшої немічності я зазнаю в житті, то більше усвідомлюю те, що мене нищить, і тим ревніша моя молитва.
3. Тепер можна поглянути на минулий день і година по годині переглядати його, придивляючись до конкретних речей і подій (думки, слова, вчинки, почуття чи внутрішні порухи). Тут треба зважати на поставу раціоналізації, в якій ми так любимо виправдовувати свою погану поведінку. Однак що найважливіше — цей пункт не повинен домінувати над іншими.
4. В цей момент чітко видно, скільки добра сталося за цей день. Якщо я помічаю зло, то прошу Бога про вибачення, а за кожне добро дякую, бо воно є благодаттю.
5. На завершення прошу Бога допомогти мені виправити моє життя і поведінку.

Переклад CREDO за: Пьотр Боґдановіч, Aleteia
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2019/02/220862



НАЙБІЛЬШІ ПОМИЛКИ В ІСПИТІ СУМЛІННЯ
Сама назва “іспит” сумління або як ще часто називають “рахунок” совісті є
щонайменше неточною чи навіть помилковою для окреслення процесу підготовки
до Тайни Сповіді.

Сама назва “іспит” сумління або як ще часто називають “рахунок” совісті є щонайменше неточною чи навіть помилковою для окреслення процесу підготовки
до Тайни Сповіді. Слово “рахунок” направляє наші думки у русло математики – ми беремось “підраховувати” свої гріхи і на сповіді намагаємось перелічити їх, згадати, скільки разів їх чинили тощо. Такий підхід передбачає, що ми концентруємось на самих собі і аркушику з виписаними гріхами, які маємо перечитати, щоби нічого не забути.
Але сповідь – це зустріч, зустріч із Богом, який мене любить. Ми приходимо до сповіді, щоби розповісти Богові про конкретний відрізок свого життя, поділитись тим, що мені вийшло зробити доброго, а з чим справитися не вдалося. Це не зустріч-ревізія, де треба звести рахунки.
Іспит сумління – це переосмислення свого життя від останньої сповіді – що було
доброго, а що поганого. Звісно, на сповіді ми насамперед визнаємо свої гріхи – темні плями, упадки, провини. Але в іспиті сумління варто також звернути увагу на ті добрі вчинки, які ми вчинили, і подякувати за це Богові.
Аналізуючи певний часовий відрізок, ми можемо побачити те зло, яке певним чином
проникло у наше життя і як можна зупинити його подальше розростання, іншими
словами – знайти коріння конкретного гріха.
На сповіді дуже важливо накреслити своєрідний контур своєї душевної постави:
прорисувати ті головні гріхи і чесноти, які маю зараз, щоби зрозуміти, що впливає на моє життя з Богом. Насамперед, віднайти те, що найбільше мене затемняє – гріхи важкі, а також і ті менші, та не менш суттєві, щоби всіх їх визнати на сповіді.
Такий огляд свого життя можна зробити різними способами. Можна скористатись
Біблійними текстами, які допоможуть побачити своє життя у Божому світлі, можна
користуватись різними переліками запитань. Або ж скорисатись іспитом сумління за
допомогою трьох питань: дослідити стосунки з Богом, стосунки з ближнім, стосунки з собою. Бо у цих трьох вимірах містить усе наше життя.
Іспит сумілння – це не обов’язково багато запитань, але обов’язково він є критичним поглядом на своє життя разом із Богом, щоби відшукати те, що є згідне з Євангелією, і що з Євангелією не згідне. І перепросити за одне, а інше – розвивати.
Не біймося іспиту сімління.

Підготувала Тетяна Трачук для Дивенсвіт



Одна з молитов перед спитом сумлння
Милосердний Боже! Ти Сам сказав, що не хочеш смерті грішника,
але щоб він навернувся і жив. Оце я негідний(на) паду на лице перед Тобою та зі сльозами молю Тебе: поступи зі мною, Боже, по Твоєму милосердю безконечному. Не відкидай мене, Господи, через множество гріхів моїх, а вчини Твоєю ласкою святою, щоб я пізнав(ла) гидоту своїх гріхів, перейнявся(лась) жалем щирим і серцем засмученим визнав(ла) свої провини перед Твоїм заступником у святій Тайні Покути! Душе Святий, Подателю всіх ласк, прийди й поможи мені достойно приготуватися прийняти святу Тайну Покаяння. Молю Тебе: просвіти розум мій, щоб я пізнав(ла) свої провини; скріпи пам’ять мою, щоб я пригадав(ла) собі все, чим образив(ла) свого найліпшого Бога й Пана. Моєму серцю подай ласку жалю сердечного та дай волю щиру на майбутнє поправитись і більше ніколи не грішити. Пристановище грішних, Маріє, святий Ангеле Хоронителю й усі святі Божі Угодники,
заступіться за мене перед Богом і випросіть мені ласку відправити цю святу Сповідь так, щоб я міг(могла) почути слова: «Відпускаються тобі гріхи, йди в мирі!»

Далі я замислююся, яким є моє життя перед Богом, у чому має
полягати моє навернення, за що я маю просити прощення і що я маю
визнати на Сповіді. Іспит совісті потрібно здійснювати перед
Обличчям Бога, перед Яким ніщо не скрите. Але не треба боятися й
мучити самого (-у) себе: у Сповіді я постаю не перед слідчим, а перед
милосердним Отцем. Запитання, які ми можемо знайти у
молитовниках чи у вільному доступі, слугують як спонука до іспиту
сумління. Це не список всіх обов’язків християнина. Також вони не
повинні вести до непорозуміння, нібито треба уникати лише того, що
виразно заборонене. Радше, Бог очікує, що б ми – люди жили
любов’ю, чинили добро і здійснювали Його задуми. Не всі мають
однакові завдання. Кожен (-на) особисто покликаний (-а) розпізнати й
виконати своє завдання. Гріхом є не тільки вчинена
несправедливість, а й занехаяння добра.

Джерело: CREDO: https://credo.pro/2016/03/130139







З початку церковного року – 1 вересня 2023-го – УГКЦ переходить на новий календар, григоріанський. Рішення про це було прийнято учасниками Архиєрейського синоду УГКЦ, який відбувався у Брюховичах (біля Львова) 1–2 лютого нинішнього року. В чому ж новизна анонсованого календаря і про які моменти варто знати, щоб легше до нього адаптуватися.

Нерухомі свята зміщуються на 13 днів назад
У церковному календарі є нерухомі, тобто сталі свята, які завжди відзначають певного числа. Це всі свята, які не пов’язані з Пасхою, – наприклад, Різдво, Богоявлення, Благовіщення, свято св. Миколая Чудотворця, спомини інших святих, яких вшановує УГКЦ. Всі ці дати за новим стилем зміщуються на 13 днів назад. Таким чином Різдво святкуватимуть 25 грудня, Богоявлення (Водохреще) – 6 січня,
Воздвиження Чесного і Животворного Хреста – 14 вересня, Спомин св. Миколая – 6 грудня. За цим принципом пересуваються фактично всі спомини святих. Тож людям потрібно буде звикнути до нових дат святкування своїх іменин. Скажімо, спомин Романа за новим стилем припадає не на 1 грудня, а на 17 листопада, а Собор архистратига Михаїла – на 8 листопада.

Треба зазначити, що досі греко-католики теж святкували Різдво 25 грудня, лише за старим стилем. Тож відбулася не так зміна календаря, як синхронізація його з астрономічним. Це чітко пояснює отець Василь Рудейко, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, професор УКУ: «У щоденному світському житті ми користуємося григоріанським календарем. І тепер церковний календар з ним
синхронізувався. Бо григоріанський календар співпадає з астрономічним, тобто він відповідає руху небесних тіл: зимові і літні сонцестояння, весняні й осінні рівнодення співпадають із реальними датами цих календарів. Натомість юліанський календар, якого ми досі дотримувались у церковному житті, є помилковим, бо не відповідає астрономічному, а тому запізнюється на 13 днів».

Помилково вважають, що календар, на який перейшла УГКЦ, має назву новоюліанський. Так його називають православні греки та інші православні Церкви, які ним користуються. Вони так само святкують нерухомі свята за новим стилем, а Пасхалію вираховують за формулою, що враховує дату юдейської Пасхи. Проте сам по собі новоюліанський календар не має відношення до обчислення дати Великодня. Новоюліанський календар, як і григоріанський, є лише вдосконаленою формою юліанського. Його розробив сербський астроном, професор математики й небесної механіки Белградського університету Мілутін Міланкович у 1923 році. Різниця між
григоріанським та новоюліанським календарями полягає лише в способі розв’язання проблеми високосних років.

Дати споминів новомучеників УГКЦ залишаються незмінними
З часу виходу з підпілля церковний календар УГКЦ збагатився новими важливими датами. Зокрема спомином освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві, який відзначають 18 серпня. А також датою 20 листопада – дня поминання блаженної Йосафати Гордашевської, обряд беатифікації якої відбувся під час візиту в Україну Папи Івана Павла ІІ. Тоді ж Папа оголосив блаженними і 26 новомучеників УГКЦ – це єпископи, монахи та монахині, священники й один мирянин, які постраждали в часи комуністичного переслідування в Україні та загинули як мученики за віру. Серед цих людей о. Омелян Ковч, який загинув у концтаборі в Майданеку, єпископ Миколай Чарнецький, єпископ Мукачівської єпархії ГКЦ Теодор Ромжа та ін.
Також до цих дат належить спомин Пратулинських мучеників – мирян зі с. Пратулин, яких царські солдати розстріляли в 1874 році за відмову перейти в Російську православну церкву. Їх греко-католики вшановують 23 січня.

Пасхалію греко-католики святкуватимуть «по-старому»
Наразі не зазнає змін визначення дати святкування Пасхи та свят, пов’язаних із нею. Сюди належить увесь Великодній цикл свят, який розпочинається з Неділі митаря і фарисея (неділя, яка приготовляє до Великого посту) і завершується Неділею всіх святих. Тож і Вознесіння – на 40-й день після Великодня, і Зішестя Святого Духа – 50-й день після Великодня також залишаються «по-старому». О.Василь Рудейко каже: «Дату Пасхи греко-католики, принаймні до 2025 року, й далі будуть визначати за формулою, відмінною від римо-католиків лише тим, що цей день не може передувати чи співпадати з днем Пасхи юдейської».

За словами Блаженнішого Святослава, УГКЦ планує і другий етап реформ – зміну Пасхалії. У 2025 році виповнюється 1700 років з часу проведення Першого вселенського собору в Нікеї, де було визначено спосіб обрахунку Пасхи, оскільки на той момент уже практикувалися різні підходи до цього питання, що створювало у Вселенській Церкві непорозуміння та конфлікти. Очікується, що з нагоди цього ювілею Рим, Константинополь та інші Церкви зможуть дійти спільного рішення щодо встановлення єдиної дати святкування Пасхи. У такому разі УГКЦ перейде на ту єдину Пасхалію. Те, яким саме буде порядок визначення цієї дати, поки що невідомо. Літургісти і богослови дискутують це питання, навіть звучать думки про встановлення сталої дати Великодня на якусь конкретну неділю квітня чи травня.

Чи справді Церкви дійдуть згоди у питанні єдиної дати Пасхи, ми зможемо побачити за два роки. Професор візантійської і східнохристиянської літургії Папського східного інституту в Римі, диякон Київської архиєпархії УГКЦ доктор Даниїл Ґаладза каже, що розмови навколо цього питання тривають уже давно. У 1997 році під час зустрічі Всесвітньої ради церков у Алеппо навіть було видано документ «На шляху до спільної дати Пасхи», де ця тема ґрунтовно опрацьована. Зокрема учасники зустрічі рекомендували зберегти канони Нікейського собору щодо способу обчислення дати Пасхи, беручи за базис в астрономічних підрахунках центральне для всіх християн місце – Єрусалим (мова про т.з. «єрусалимський меридіан» – меридіан церкви Гробу Господнього (35°13′47,2″E), де Ісус Христос пережив розп’яття і воскрес. Якби це рішення було втілене, то реформа відбулася б ще у 2001 році, оскільки того року східна та західна дати Великодня збігалися. На жаль, запропоновану реформу не змогли втілити. Проте д-р Даниїл Ґаладза припускає, що встановлення спільної дати Пасхи у 2025 році можливе: «Останні десятиліття ми є свідками подій, які колись нам здавалися неможливими. Це й розвал Радянського Союзу, і отримання Томосу Православною Церквою України, і підтримка світовим співтовариством України у протистоянні з Росією.
Тому цілком можливо, що більшість християнських Церков врешті зможуть погодити
єдину дату святкування Великодня».

Вже є оновлений церковний календар на 2023 рік
Працівник Патріаршої літургійної комісії УГКЦ літургіст Максим Тимо вже уклав календар УГКЦ на 2023 рік – з 1 вересня до 31 грудня. З ним можна ознайомитися на офіційному сайті греко-католиків. Керівник Департаменту інформації УГКЦ о.Ігор Яців говорить, що планується також друк цієї частини календаря з метою кращого поширення інформації про календарні зміни. Орієнтовно за місяць, розповідає Максим Тимо, вірні УГКЦ матимуть оновлений календар на 2024 рік. Він вважає, що за кілька років люди звикнуть до змін, а зараз потрібно використати всі можливі засоби – від медіа до церковних зібрань – щоб якнайкраще розтлумачити всі незрозумілі моменти.

Максим Тимо також звертає увагу на апостольський або Петрів піст, тривалість якого залежить від великодніх свят. Він розпочинається в понеділок через тиждень після П’ятидесятниці, а завершується завжди 29 червня за григоріанським календарем (12 липня за юліанським) на свято свв. апостолів Петра і Павла. «Це один із проблемних моментів новоприйнятого календаря. Бо тут може пропадати Петрів піст, оскільки на нього може не лишатися днів або лишатиметься лише кілька. І такий випадок буде саме в 2024 році. Проте, вважаю, це не стане великою проблемою.
Бо загалом нарешті ми маємо реформу, якої так давно чекали», – каже Максим Тимо.

Свтлана Бабинська
Джерело: Інтернет-портал Збруч,
https://zbruc.eu/node/114623







«Принаймні раз на рік приступити до Таїнства сповіді» — так каже друга церковна заповідь. А третя — «Принаймні раз на рік, у Великодній період, прийняти Святе Причастя». З таким формулюванням не в одній голові зринає запитання: то як часто треба сповідатися?

Важкий гріх: висповідатись якнайшвидше
Якщо на нашому сумлінні тяжіє смертельний гріх, то справа проста: виповідати його потрібно не відкладаючи. «Важкий гріх відділяє від Божої благодаті. Тоді неможливо уповні брати участь у Святій Месі. Отож сповідь є доконечна», — нагадує о. Пьотр Йордан Слівінський, один із засновників Школи для сповідників у Кракові. Церква, однак, заохочує сповідатися не тільки зі смертельних гріхів. Це підтверджує вже сама заповідь, яка велить сповідатися щонайменше раз на рік, незалежно від того, що ми маємо на сумлінні. Так, легкі гріхи змиває Святе Причастя, але Таїнство покаяння і примирення також є джерелом численних благодатей. Визнавання щоденних провин (легких гріхів) не становить суворої вимоги; тим не менше, Церква його гаряче радить. Справді бо, регулярна сповідь із легких гріхів допомагає нам формувати совість, боротися з поганими схильностями, піддаватися лікувальній силі Христа і жити за Духом (ККЦ 1458). Багато святих не скоювали смертельних гріхів десятками років або й навіть узагалі ніколи в житті, але сповідалися часто.

Щомісячна сповідь?
В інтернет-дискусії одна користувачка написала: «Не уявляю прогресу в духовному розвиткові при сповідях раз на рік. За такої частоти (я пробувала) втрачаєш чутливість до легких гріхів і перестаєш бачити потребу праці над собою. А окрім усього, то ще й над головою зростає німб, який із плином часу стає таким прекрасним, аж його шкода знищити». «Коли ми сповідаємося регулярно і достатньо часто, нам легше провести іспит совісті, вистояти в добрих рішеннях та уникнути нагоди до гріха», — каже о. Слівінський. Прийнято вважати, що стандартом для людей віруючих (тобто практикуючих) є щомісячна сповідь, — зауважує Кармен Лопес Мартін з Opus Dei. Але все залежить від того, як високо ми поставили планку в духовному житті. «Багато людей сповідаються частіше. І таки мають з чого!» — каже Лопес Мартін. Якщо хтось серйозно сприймає Господа Бога і бореться за святість, то знаходить щоразу більше полів для боротьби.

Сповідь щодва тижні?
Католицькі священники, ченці й черниці зазвичай сповідаються раз на два тижні. Чи ця пропорція добра також і для мирян, які хочуть провадити добре духовне життя? Кармен Лопес Мартін тверезо зауважує, що якщо ми плануємо сповідатися раз на місяць, то часто буває, що на практиці це вдається зробити добре якщо раз на півтора місяці; якщо плануємо раз на два тижні — сповідаємося найчастіше раз на три, і так далі. Тому, про всяк випадок, варто визначити собі частіший ритм. На думку о. Слівінського, частотність сповідей найкраще усталити зі священником у конфесіоналі. Варто мати постійного сповідника, який знає наші проблеми та життєву ситуацію. Обоє моїх співрозмовників підкреслюють, що значно важливішим за «як часто?» є запитання «як?». «Нічому не служить бездумне сповідання, механічне повторення списку гріхів», — зауважує Лопес Мартін. Доросла людина не повинна робити іспиту совісті на підставі молитовника, отриманого на Перше Причастя.

Надто часто ходжу до сповіді?
Чи може сповідь бути надто частою? Отець Слівінський не узагальнює. «Якщо, наприклад, хтось бореться з регулярно скоюваним важким гріхом, то він може потребувати Таїнства сповіді частіше за інших». «Якби хтось сповідався щодня з повсякденних гріхів, то це би могло означати якусь хворобу: надмірну скрупульозність або нерозуміння суті сповіді, — оцінює Лопес Мартін. — Якщо таких проблем нема, то доки не з’явиться рутина і є щирий жаль та прагнення виправитися, ніколи не буде занадто часто. Людина щаслива і радісна тоді, коли часто відчуває Боже милосердя».

Переклад CREDO за: Йоанна Операч, Aleteia
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/07/325322